Коли є необхідність перевезти вантаж на велику відстань, виникає запитання: чи перепоручити цю роботу експедитору чи самому зайнятися організацією перевезення? Щоб ухвалити правильне рішення, потрібно знати деякі юридичні тонкощі, основні з яких викладені у нашій статті.
- Що таке перевезення, експедирування?
- Який же договір вигідніше укладати?
- Укладання договору експедирування
- Підбиття підсумків
Що таке перевезення, експедирування?
Вантажоперевезення у Києві та інших містах – найважливіша галузь української економіки. Про деякі аспекти цієї галузі читайте в попередніх наших статтях про те, що потрібно знати про вантажоперевезення та про правове регулювання цього виду діяльності.
У цій статті ваша увага наголошується на питанні експедиторської діяльності. Які переваги та вигоди у вантажовідправника та вантажоодержувача при отриманні транспортно-експедиторських послуг? Відповідь на це питання можна знайти, вивчивши законодавчі норми з цього питання.
І так, відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірені їй іншою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та передати вантаж особі, яка має право на отримання вантажу (одержувачу), а відправник зобов'язується заплатити за перевезення встановлену плату.
Зовсім інші зобов'язання виникають відповідно до статті 9 Закону «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування: одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату та за рахунок іншої сторони ( клієнта) виконати або організувати виконання певних договором послуг, пов'язаних із перевезенням вантажу.
З цих норм закону очевидна різниця між договором на перевезення вантажу та договором транспортного експедирування:
- Перевезення – це фактична доставка та передача вантажу від відправника до одержувача.
- Експедування – організація перевезення: укладання договорів, оплата необхідних платежів, оформлення документів, забезпечення збереження вантажу та інші послуги з моменту отримання замовлення до передачі вантажу одержувачу.
Можна зробити висновок, що за обома договорами вантаж буде доставлений від відправника до отримувача. Різниця полягає у тому, хто займається формальною стороною перевезень. У разі перевезення цим займається сам відправник вантажу, а при експедируванні – експедитор. Також відмінності є в обсязі відповідальності.
Який договір вигідніше укладати?
Усім перевізникам, які здійснюють вантажоперевезення містами України, дуже важливо знати, що в українському законодавстві встановлено презумпція винності перевізника! Отже, з погляду стягнення можливих збитків прямий договір перевезення є вигідним для відправника вантажу. Особливо це стосується випадків, коли перевезення здійснюється лише одним перевізником.
Якщо ж процес перевезення вантажу складніший і необхідно задіяти кілька перевізників, то однозначно простіше укласти один договір з експедитором, який розроблятиме маршрут, шукатиме перевізників, повністю організовуватиме і забезпечуватиме перевезення вантажу. Але в цьому випадку гостро постає питання про правовий захист відправника вантажу.
Укладання договору експедирування
Укладання договору транспортного експедирування має безліч нюансів. Так, наприклад, у рамках одного договору може бути передбачено надання різного виду послуг, оскільки за законодавством їх обсяг не обмежений.
Дуже важливо знати, що є цілий перелік істотних умов договору, без яких договір взагалі вважається неукладеним. Можна ставити під сумнів доцільність цих законодавчих норм, але закон є закон. Список вищезазначених умов викладено у статті 9 Закону «Про транспортно-експедиторську діяльність». Усі ці умови мають бути викладені у договорі та узгоджені сторонами. Однією з істотних умов договору, яка марно ігнорується, є вартість послуг експедитора. У зв'язку з цим виникають ризики з обох сторін:
- Експедитор може не отримати належну винагороду.
- Товар може бути не доставлений за призначенням, а експедитор зніме з себе відповідальність.
Які загальні функції може виконувати експедитор? Відповідь це питання залежить від змісту договору транспортного експедирування:
- від імені замовника – відповідачем за цими договорами тоді буде замовник. Так відбуватиметься, якщо договір експедирування укладено у формі договору доручення. Цей варіант не вигідний відправнику вантажу, оскільки він фактично не знає умов договору перевезення;
- від свого імені – відповідачем за договорами виступатиме сам експедитор. Так відбуватиметься, якщо договір експедирування укладено у формі договору комісії. Експедитор укладає договори від імені. Відповідно і відповідати за дії перевізників доведеться йому.
І як результат:
- Вантажовідправник повинен потурбуватися, щоб умови договору передбачали можливість вимагати від експедитора компенсації збитків.
- Ну а експедитору потрібно, щоб його обсяг відповідальності перед клієнтом не перевищував обсяг відповідальності перевізника перед самим експедитором.